За декілька років міська влада Нью-Йорка, не привертаючи зайвої уваги, відключила більшість кнопок, що керували світлофорами на пішохідних переходах. На думку чиновників, таймери зворотного відліку виконували цю функцію краще. На початок 2004 року з 3250 кнопок працювало близько 750. Однак міська адміністрація не прибрала відключені кнопки, і тисячі людей продовжували — хоча й марно — тиснути на них.

Спочатку кнопки лишалися на місці через брак коштів на їх демонтаж. Проте невдовзі з'ясувалося, що навіть деактивовані кнопки виконують певну функцію. «Пішоходи, що тиснули на кнопки, були менш схильні переходити дорогу раніше, ніж з'являлося зелене світло», — розповідає Таль Орон-Ґілад з Неґевського університету Бен Ґуріона (Ізраїль). Дослідивши поведінку людей на пішохідних переходах, доктор Орон-Ґілад дійшла висновку, що люди охочіше користуються системами, робота яких передбачає їхню активну участь.

«Непрацюючі кнопки викликають ефект плацебо: людям подобається відчуття контролю над системами, якими вони користуються», — говорить Ейтан Адар, експерт з питань взаємодії людини та комп'ютера (Мічиґанський університет, м. Енн-Арбор). Доктор Адар зазначає, що в програмах, які розробляють його студенти, зазвичай є кнопка «Зберегти», хоча єдине призначення цієї кнопки — заспокоїти користувачів, які не знають, що кожна їхня дія зберігається автоматично. «Так, це ілюзія, омана, але вона дає людині відчуття здатності протистояти бездушному світові машин», — вважає експерт.

Проте це лише один бік медалі. Насправді використання кнопок-плацебо, принаймні на пішохідних переходах, має і негативний ефект. Ральф Ріссер, керівник віденського інституту FACTUM, що вивчає роль психологічних факторів у системі дорожнього руху, вважає, що усвідомлення пішоходами існування таких факторів і обурення, що виникає після викриття обману, зводять нанівець будь-які можливі переваги.

Автоматика вважається надійнішою, тому влада Нью-Йорку вже багато років без зайвої метушні вимикає кнопки на пішохідних переходах. У 2004 році процес автоматизації 3250 переходів було завершено на 76%. Проте міська влада не знімає відключені кнопки, які звично тиснуть перехожі.

Спочатку відімкнені кнопки залишали через брак коштів, а згодом виявилось, що вони корисні навіть для годиться. За словами Тали Орон-Гілад з ізраїльського університету імені Бен-Гуріона в Негеві, пішоходи, які звикли натискати кнопки, краще дотримуються правил дорожнього руху. Також вона зауважила, що за висновками аналізу поведінки на переходах, люди охочіше підкорюються системі хоча б із уявним зворотним зв’язком.

Як зазначив Ейтан Адар, експерт зі взаємодії людини з комп'ютером в мічиганському університеті Анн-Арбор, кнопки дають заспокійливий ефект через відчуття контролю над системою. Професор Адар розповів, що його студенти-програмісти використовують автоматичне збереження даних, залишаючи кнопку «Зберегти» лише заради спокою користувачів. Він стверджує, що слід враховувати позитивний вплив доброзичливого обману як протидію бездушному світу машин.

Однак, від муляжів можуть бути й неприємні наслідки. Як вважає голова віденського інституту «FACTUM» із вивчення психологічних факторів в системі управління транспорту Ральф Ріссер, усвідомлення подібного обману загалом більше шкодить, аніж допомагає.

Діючи без зайвого розголосу, рік за роком, влада Нью-Йорка поступово відключила на більшості пішохідних переходів міста кнопки, які колись використовувались для управління світлофорами. Керівництво вирішило, що автоматизовані системи з таймерами майже завжди працюють краще. До 2004 року продовжували функціонувати менше, ніж 750 з 3250 таких кнопок. Міські служби, однак, не прибрали відключені кнопки, до яких і надалі тягнулись незліченні пальці в марних спробах натискання.

Першопричиною того, що кнопки вціліли, була вартість їхнього демонтажу. Але також з'ясувалось, що навіть непрацюючі кнопки відіграють певну роль. За словами Тал Орон-Гілад з ізраїльського Університету імені Бен-Гуріона в Негеві, ті пішоходи, що натискають на кнопку, навряд чи почнуть переходити вулицю до появи дозвільного сигналу світлофора. Вивчивши поведінку пішоходів на перехрестях, вона зазначає, що люди більш охоче підкоряються тій системі, яка прагне враховувати їхню думку.

Кнопки, що не працюють, створюють такий ефект плацебо, оскільки людям подобається відчуття контролю над системами, які вони використовують, каже Ейтан Адар, експерт зі взаємодії людини з комп'ютером з Мічиганського університету, розташованого в місті Енн-Арбор. Доктор Адар зазначає, що його студенти зазвичай передбачають в своїх комп'ютерних програмах клікабельну кнопку "Зберегти", роль якої полягає лише в тому, щоб заспокоїти користувачів, не обізнаних про те, що результати їх натискань на клавіші зберігаються автоматично. Це можна вважати, на його думку, невеликим обманом в благородних цілях, щоб знівелювати байдужість світу машин.

Це одна точка зору. Однак, принаймні, на пішохідному переході, у кнопок плацебо може бути й темна сторона. Ральф Ріссер, керівник віденського інституту ФАКТУМ, де вивчають вплив психологічних чинників на транспортні системи, вважає, що поінформованість пішоходів про існування таких кнопок і, як наслідок, обурення тим, що їх вводять в оману, зараз є скоріше негативним моментом, ніж перевагою.

Протягом багатьох років, не піддаючи це широкому розголосу, влада Нью-Йорка деактивувала більшу частину кнопок, які використовувалися для управління світлофорами на міських пішохідних переходах. Комп'ютеризовані таймери, вирішила влада, в більшості випадків працюють краще. Станом на початок 2004 року з 3250 таких кнопок робочими залишилося менше 750. Однак деактивовані кнопки не були зняті, і численні пішоходи продовжили їх натискати, але безрезультатно.

Спочатку кнопки залишили через високу вартість їх зняття. Згодом виявилося, що навіть у непрацюючих кнопках є сенс. Пішоходи, які натискають кнопку, менш схильні переходити дорогу до появи зеленого чоловічка, зазначає дослідниця Таль Орон-Гілад з Університету імені Бен-Гуріона в Негеві, Ізраїль. Вивчаючи поведінку на пішохідних переходах, вона прийшла до висновку, що люди більш охоче виконують вимоги системи, на роботу якої, як їм здається, можуть впливати.

Непрацюючі кнопки дають такий ефект плацебо, тому що людям подобається відчуття контролю над використовуваними системами, пояснює Ейтан Адар, експерт із взаємодії людини і комп'ютера з Мічиганського університету, Анн-Арбор. Доктор Адар розповів, що його студенти зазвичай створюють програмне забезпечення з активною кнопкою «Зберегти», єдине призначення якої — заспокоїти тих користувачів, які не знають, що всі їх натискання на клавіші автоматично збережуться в будь-якому разі. Він пропонує сприймати це як маленьку брехню заради блага, яка компенсує непривітність світу комп'ютерів.

Це одна точка зору. Однак, щонайменше на пішохідних переходах, кнопки-плацебо можуть також мати негативний ефект. Ральф Ріссер, керівник віденського інституту FACTUM, в якому вивчають психологічні фактори в системах дорожнього руху, вважає, що поінформованість пішоходів про існування таких кнопок і обурення через обман наразі переважують їхню користь.

Упродовж багатьох років, не надто афішуючи своє рішення, адміністрація Нью-Йорку поступово відключала більшість кнопок керування для перемикання світлофорів на пішохідних переходах. Було вирішено, що комп'ютеризовані таймери майже завжди працюють краще. Станом на 2004 рік працювало менше 750 кнопок з 3250. Проте, міська адміністрація не знімала відключені кнопки, ваблячи до марного натискання численні пальці.

Початковою причиною того, що кнопки так нікуди і не зникли, була вартість демонтажу. Проте, згодом виявилося, що навіть недіючі кнопки відіграють певну роль. Таль Орон-Джілад з Університету Бен-Гуріона в Негеві, Ізраїль вважає, що пішоходи, котрі тиснуть на кнопку, менш схильні переходити дорогу до появи зеленого світла. Вивчивши поведінку пішоходів на перехрестях, вона зазначає, що люди охочіше дотримуються вказівок тієї системи, яка дозволяє відчувати важливість виконання ними певних дій.

"Недіючі кнопки створюють своєрідний ефект плацебо, оскільки люди полюбляють відчуття контролю над системами, якими вони користуються" - повідомляє Ейтан Адар, експерт людино-комп'ютерної взаємодії Мічиганського університету в Енн-Арборі. Доктор Адар зазначає, що його студенти зазвичай розробляють програмне забезпечення з кнопкою «зберегти», яка не виконує жодної функції і слугує лише для заспокоєння тих користувачів, котрі не знають, що введені ними дані зберігаються автоматично. «Можете вважати це, - каже доктор Адар, - своєрідним вкрапленням доброзичливого обману на противагу притаманній байдужості машинного світу».

Це одна з точок зору щодо цього питання. Проте, кнопки з ефектом плацебо можуть мати і темний бік (принаймні, на перехрестях). Ральф Ріссер, голова віденського інституту FACTUM, що досліджує психологічні фактори в транспортних системах, вважає, що усвідомлення пішоходами правди про існування цих кнопок та, як наслідок, обурення обманом нівелює існуючі переваги.

Адміністрація Нью-Йорка протягом років, не надаючи тому особливого розголосу, поступово повимикала більшу частину кнопок управління світлофорами на пішохідних переходах міста. Вирішили, що комп'ютеризовані таймери майже завжди працюють краще. У 2004 році з 3500 таких кнопок діяли всього 750. Проте міська влада вимкнутих кнопок не зняла -- і тисячі пальців, нехай і даремно, за звичкою натискали на ті кнопки й далі.

Спершу кнопки облишили, щоб не тратити кошти на їх демонтаж. Але з'ясувалося, що й знеструмлені вони роблять добру справу. Тал Орон-Ґілад з Неґевського Університету ім. Бен-Ґуріона (Ізраїль) стверджує, що ті пішоходи, котрі натиснули кнопку, не так спішать почати перехід, коли ще не засвітився зелений силует. Досліджуючи поведінку на переходах, вона зауважила, що люди більш слухняно реагують на систему, яка надає значення їхній з'яві.

Неробочі кнопки виявляють отакі властивості плацебо тому, що людям приємно відчувати свій контроль над системами, з якими мають справу, вважає Ейтан Адар, експерт у питаннях взаємодії людина -- комп'ютер (Мічиганський університет, Енн-Арбор, США). Д-р Адар зауважує, що його студенти зазвичай передбачають кнопку "Зберегти" в проектованих ними програмах, хоча єдина роль цієї кнопки -- додавати впевненості тим користувачам, котрі не знають, що їхня робота на клавіатурі автоматично зберігається в будь-якому разі. Сприймайте це, каже він, як доброзичливу оману, що пом'якшує притаманний машинному світові холод.

Впродовж багатьох років влада Нью-Йорка, не здіймаючи навколо цього значного галасу, відключила більшість кнопок керування, котрі колись вмикали світлофори пішохідних переходів у місті. Влада вирішила, що комп'ютеризовані таймери майже завжди працювали краще. Вже до 2004 року функціонувало менш ніж 750 з 3250 таких кнопок. Однак, міська влада залишила недіючі кнопки на місцях - вони вабили незчисленні пальці на марне натискання.

Спочатку кнопки збереглися через витрати на їх демонтаж. Але виявилося, що навіть непрацюючі кнопки виконують свою функцію. Пішоходи, котрі натискають кнопку, менш вірогідно почнуть перехід до появи зеленого чоловічка, говорить Таль Орон-Гілад з Неґевського університету Бен-Гуріона в Ізраїлі. Вивчивши поведінку на перехрестях, вона зауважує, що люди більш охоче підкорюються системі, котра піклується про їхній внесок.

Непрацюючі кнопки викликають свого роду ефект плацебо, тому що людям подобається почуття контролю над системами, якими вони користуються, говорить Ейтан Адар, експерт по взаємодії людини і комп'ютера в Мічиганському університеті, Енн-Арбор. Доктор Адар зауважує, що його студенти зазвичай створюють програмне забезпечення, включаючи в нього клікабельну кнопку "Зберегти", котра не виконує ніякої ролі, окрім запевнення тих користувачів, котрі не підозрюють, що їхнє натискання клавіш зберігається автоматично у всякому разі. Подумайте про це, говорить він, як про дотик доброзичливої омани, щоб протидіяти холодності, притаманній машинному світові.

Це одна точка зору. Але, принаймні на перехрестях, кнопки плацебо можуть мати і більш темну сторону. Ральф Ріссер, голова FACTUM, приватного науково-дослідного Віденського інституту мобільності та соціального аналізу, котрий вивчає психологічні фактори в системах дорожнього руху, вважає, що усвідомлення пішоходами свого існування і, як наслідок, обурення на обман, на даний момент мають перевагу над користю.

Місцеві органи влади міста Нью-Йорк за декілька років без зайвого галасу дезактивували більшу частину кнопок керування пішохідними світлофорами. Вони вирішили, що майже завжди автоматизовані таймери працюють краще. Станом на 2004 рік із 3250 таких кнопок залишилося менше ніж 750 функціонуючих. Проте місцева влада не демонтувала відключені кнопки, і пальці незліченних перехожих все одно тягнулися до них, безрезультатно їх натискаючи.

Спочатку, кнопки не чіпали через вартість їх демонтажу. Та потім виявилося, що навіть неактивні кнопки виконують свою функцію. За словами Таль Орон-Гілад із університету Бен-Гуріону міста Негев в Ізраїлі, пішоходи, натискаючи кнопку, навряд чи почнуть перехід через дорогу, до того як з’явиться зелене світло. Після вивчення поведінки людей на пішохідних переходах вона зробила висновок, що люди більш охоче підкорюються системі, що реагує на вхідні сигнали від пішоходів.

За словами Ейтана Адара, експерта з питань взаємодії людини із комп’ютером із Мічиганського університету у місті Анн-Арбор, неактивні кнопки викликають своєрідний ефект плацебо, тому що людям подобається відчувати, що система, котру вони використовують, знаходиться під їхнім контролем. Доктор Адар розповів, що його студенти часто розробляють програмне забезпечення із інтерактивною кнопкою «Зберегти», функція якої зводиться лише до того, що дозволяє перестрахуватися користувачам, котрі не усвідомлюють, що всі операції на клавіатурі, зберігаються автоматично. «Можете сприймати це, - каже він, - як благодійну оману, що компенсує природну бездушність комп’ютерного світу».

Це лише одна сторона медалі. Тому що на пішохідних переходах кнопки, що створюють ефект плацебо, можуть мати і негативний ефект. Ральф Рісер, голова ФАКТУМ, віденського інституту, що вивчає фізіологічні фактори у системах дорожньо-транспортного руху, вважає, що усвідомлення пішоходами факту їх існування та обурення через оману нівелює всі переваги ефекту плацебо.

Протягом значного періоду часу влада Нью-Йорка, не привертаючи особливої уваги до цього процесу, зупинила роботу більшості кнопок, встановлених на пішохідних переходах у місті. Було вирішено, що автоматизована система відліку функціонує набагато краще. У 2004 році, із трьох тисяч двохсот п’ятдесяти встановлених кнопок, функціонували менше сімсот п’ятдесяти. Однак, місцева влада не прибрала непридатні конструкції зі світлофорів, спонукаючи громадян даремно витрачати сили на натискання.

Рішення залишити кнопки було, передусім, зумовлено бажанням зекономити кошти, які були б витрачені, щоб прибрати конструкції. Зрештою, як виявилося пізніше, навіть неактивні кнопки мають певний ефект. «Люди, які натискають кнопку, менш схильні переходити дорогу на червоне світло», – говорить професорка Таль Орон-Гілад з університету ім. Бен-Гуріона, у Негеві (Ізраїль). Згідно з дослідженнями про поведінку пішоходів при перетині вулиць, люди частіше виконують вимоги автоматичних систем, до функціонування яких вони доклали своїх зусиль.

«Кнопки, які не функціонують, виконують роль плацебо, оскільки людям подобається думка, що вони контролюють системи, якими користуються», – говорить експерт із взаємодії людини з комп’ютерними механізмами, доктор наук, Ейтан Адар, з Мічиганського університету, в Енн-Арборі. Ейтан Адар зазначає, що студенти, які займаються розробкою програмного забезпечення, зазвичай, створюють кнопку «зберегти» лише для того, щоб заспокоїти користувачів, які не знають, що введені дані все одно зберігаються автоматично. «Вважайте це жестом доброзичливості, що протиставляється непривітному світу техніки», – додає вчений.

Це лише одна точка зору. Інша полягає в тому, що «цілющі» кнопки також мають негативний вплив. Директор інституту FACTUM, що займається вивченням психологічних аспектів дорожнього руху, Ральф Ріссер, вважає, що знання про існування таких кнопок і, як наслідок, обурення, що виникає у людини через введення в оману, суттєво переважає можливу користь таких кнопок.

За декілька років адміністрація Нью-Йорку без зайвого галасу відключила більшість кнопок управління, які колись керували пішохідними переходами в місті. Чиновники вирішили, що комп'ютеризовані таймери практично завжди працюють краще. До 2004 року залишились активними менше ніж 750 з 3250 таких кнопок. Однак, міська влада не зняла відключені кнопки, котрі і надалі провокують незліченну кількість пішоходів марно їх натискати.

Кнопки залишили насамперед через вартість їх демонтажу. Однак виявилося, що навіть недіючі кнопки є корисними. Тал Орон-Гілад, співробітниця Університету Бен-Гуріона в місті Негев, Ізраїль, стверджує, що пішоходи, які натискають кнопку, менш схильні переходити вулицю на заборонний сигнал світлофора. Вивчивши поведінку людей на перехрестях, вона зазначає, що люди з більшою готовністю підкоряються системі, котра начебто реагує на їхні дії.

За словами Ейтана Адара, експерта із взаємодії людини з комп'ютером в Мічиганському університеті Анн-Арбор, непрацюючі кнопки створюють такий собі ефект плацебо, оскільки людям подобається відчувати контроль над системами, які вони використовують. Доктор Адар зазначає, що його учні зазвичай розробляють програмне забезпечення з кнопкою «зберегти», єдина функція якої – заспокоїти тих користувачів, котрі не знають, що їхні операції з клавіатурою і так зберігаються автоматично. Він пропонує розглядати таку опцію як брехню на благо, покликану протидіяти холоду, притаманному машинному світу.

Такою є одна з точок зору. Однак, принаймні на пішохідних переходах, можна побачити й іншу сторону медалі кнопок-плацебо. Ральф Ріссер, голова віденського інституту FACTUM, котрий вивчає психологічні фактори в транспортних системах, вважає, що оскільки пішоходи вже знають про існування таких кнопок і, як наслідок, обурені обманом, таке ставлення тепер переважає їхні плюси.

Протягом багатьох років, особливо не акцентуючи на цьому увагу, влада в Нью-Йорку відключила більшість кнопок управління, які колись керували пішохідними світлофорами в місті. Вони вирішили, що комп'ютерні таймери майже завжди працювали краще. До 2004 року функціонувало менше ніж 750 із 3250 таких кнопок. Однак, міська влада не демонтувала відключені кнопки, тим самим, манячи незліченні пальці до марного натискання.
З самого початку кнопки збереглися через те, що вартість їх видалення була високою. Але виявилося, що навіть недіючі кнопки є ефективними. Пішоходи, які натискають кнопку, менш схильні переходити до появи зеленої людини, говорить Тал Орон-Гілад з Університету Бен-Гуріона в Негеві в Ізраїлі. Вивчивши поведінку на перехрестях, вона зазначає, що люди з більшою готовністю підкорюються системі, яка намагається враховувати їхню думку.
Непрацюючі кнопки чинять плацебо-ефекти такого роду, тому що людям подобається враження від контролю над системами, якими вони користуються, повідомляє Ейтан Адар, експерт із взаємодії людини з комп'ютером Мічиганського університету Анн-Арбор. Доктор Адар зазначає, що його учні зазвичай розробляють програмне забезпечення разом із кнопкою «зберегти», що не має іншої ролі, окрім як, заспокоїти тих користувачів, які не знають, що у будь-якому випадку хід натискання їхніх клавіш зберігається автоматично. Подумайте про це, каже він, як про дотик доброзичливої ілюзії для протидії притаманному холоду машинного світу.
Це одна точка зору. Але, принаймні при перетині дороги, кнопки плацебо також можуть мати більш темну сторону. Ральф Ріссер, голова віденського інституту FACTUM, який вивчає психологічні фактори в транспортних системах, вважає, що усвідомлення пішоходами свого існування і, як наслідок, невдоволення від обману, тепер переважає переваги.

Протягом багатьох років, не роблячи з цього великої метушні, влада в Нью-Йорку вимкнула більшість контрольних кнопок, що колись керували світлофорами на пішохідних переходах міста. Комп'ютеризовані таймери, на їхню думку, майже завжди працювали краще. Станом на 2004 рік функціонувало менше ніж 750 з 3250 таких кнопок. Однак міська влада, не видалила відключені кнопки – приваблюючи незліченну кількість марних натискань пальцем.

Спочатку кнопки вціліли через витрати на їх видалення. Але виявилося, що навіть недіючі кнопки виконують деяку функцію. Пішоходи, які натискають кнопку, менш схильні починати рух до появи зеленого світла з чоловічком, говорить Тал Орон-Гілад з Університету Бен-Гуріона в Негеві, в Ізраїлі. Вивчивши поведінку на перехрестях, вона зазначає, що люди з більшою готовністю підкоряються системі, яка може реагувати на їхні дії.

Недіючі кнопки виконують такі плацебо-ефекти, тому що людям подобається відчуття контролю над системами, які вони використовують, каже Ейтан Адар, експерт з взаємодії людини з комп'ютером в Мічиганському університеті Анн-Арбор. Доктор Адар зазначає, що його учні зазвичай розробляють програмне забезпечення з кнопкою «зберегти», що не має іншого призначення, крім того, щоб заспокоїти тих користувачів, які не знають, що їхні дотики до клавіш зберігаються автоматично. Приймайте це, говорить він, як прояв доброзичливого обману для протидії холоду, притаманному машинного світу.

Це одна точка зору. Але, принаймні при перетині дороги, ефект від кнопки-плацебо також може мати більш темну сторону. Ральф Ріссер, голова віденського інституту FACTUM, який вивчає психологічні фактори в транспортних системах, вважає, що усвідомлення пішоходами існування недіючих кнопок і, як наслідок, невдоволення від ілюзії, тепер переважає.

Протягом багаторічного періоду та без жодної особливої уваги влада Нью Йорку вивела з експлуатації більшу частину кнопок, за допомогою котрих колись можна було перемикати світлофори на пішохідних переходах міста. Було прийняте рішення, що комп’ютеризовані таймери майже завжди справляються вправніше. З настанням 2004 року працювало менш як 750 із загальної кількості 3250 кнопок. Проте, місцевим урядом не було віддано наказ демонтувати відключені кнопки, які залишалися на місцях, породжуючи марні натискання безлічі пальців.

Спочатку кнопки залишили через невигідність робіт по їх демонтажу. Проте виявилося, що навіть непрацюючі кнопки видалися корисними. Як говорить Тал Орон-Гілад із ізраїльського Університету Бен Гуріону у міст Негев, натиснувши на кнопку, пішоходи з меншою вірогідністю починали переходити до появи зеленого чоловічка. Вивчаючи поведінку на пішохідних переходах, вона прийшла до висновку, що люди більш схильні коритися системі, яка дослухається їхнього вкладу.

«Відключені кнопки породжують такого роду ефект плацебо через те, що людям імпонує враження контролю над системою, якою вони користуються», - говорить Ейтан Адар, експерт із взаємодії між людиною та комп’ютером при Мічиганському університеті у місті Енн Арбор. Доктор Адар відмічає, що його студенти зазвичай розробляють програми, в яких передбачена кнопка збереження, на яку можна натиснути, проте її єдиною функцією є заспокоєння користувачів, які не усвідомлюють, що все введене ними з клавіатури і так автоматично зберігається. За його словами, це можна розглядати, як дотик великодушної омани на протидію невід’ємній байдужості світу машин.

Так можна поглянути з одного боку. Проте, принаймні на пішохідних переходах, кнопки-плацебо можуть також вийти і поганим боком. Голова Віденського інституту ФАКТУМ, що займається вивченням психологічних факторів у системах регулювання транспортних потоків, Ральф Ріссер, вважає, що усвідомлення пішоходами існування таких кнопок та обурення щодо обману, яке з цього випливає, наразі переважає над перевагами.

Протягом багатьох років, не роблячи ніякої великої суєти з цього приводу, влада в Нью-Йорку відключила більшість кнопок управління, які колись керували пішохідними перемичками в місті. Комп'ютеризовані таймери, вони вирішили, майже завжди працювали краще. До 2004 року функціонувало менше ніж 750 з 3250 таких кнопок. Міська влада, однак, не знімала відключені кнопки - манячи незліченні пальці до марного натискання.

Спочатку кнопки вижили через вартість їх видалення. Але виявилося, що навіть недіючі кнопки служать цілі. Пішоходи, які натискають кнопку, менш схильні переходити до появи зеленої людини, говорить Тал Орон-Гілад з Університету Бен-Гуріона в Негеві, в Ізраїлі. Вивчивши поведінку на перехрестях, вона зазначає, що люди з більшою готовністю підкоряються системі, яка прагне прислухатися до їхнього внеску.

Неоперативні кнопки роблять плацебо-ефекти такого роду, тому що людям подобається враження від контролю над системами, які вони використовують, каже Ейтан Адар, експерт з взаємодії людини з комп'ютером в Мічиганському університеті Анн-Арбор. Доктор Адар зазначає, що його учні зазвичай розробляють програмне забезпечення з кнопкою «зберегти», що не має іншої ролі, крім того, щоб заспокоїти тих користувачів, які не знають, що їхні клавіші зберігаються автоматично. Подумайте про це, говорить він, як дотик доброзичливого обману для протидії притаманному холоду машинного світу.

Це одна точка зору. Але, принаймні при перетині дороги, кнопки плацебо також можуть мати більш темну сторону. Ральф Ріссер, голова віденського інституту FACTUM, який вивчає психологічні фактори в транспортних системах, вважає, що усвідомлення пішоходами свого існування і, як наслідок, невдоволення від обману, тепер переважає переваги.

Протягом багатьох років влада Нью-Йорка нишком відключали більшість пішохідних кнопок на переходах. Автоматичний режим-завжди ефективніше працював, вирішили вони. До 2004 року з 3250 пішохідних кнопок функціонувало менше 750. Міська влада, однак, не прибрали їх-уявіть ці незліченні пальці, які натискали кнопки і нічого.
Свого часу вирішили, що прибирати кнопки занадто накладно. Але виявилося, що навіть непрацюючі кнопки мають на меті. Пішоходи, які натискають на кнопку, рідше переходять дорогу на червоний сигнал світлофора, говорить Таль ороніми-Гілад з Університету Бен-Гуріона Негева в Ізраїлі. Вивчивши поведінку на перехрестях, вона зазначає, що люди відчувають себе більш впевнено з системою «все під моїм контролем».
Так і виникає ефект плацебо - ілюзія контролю над системами, тому що люди глибоко впевнені в тому, що здатні тримати під контролем і це теж, каже Ейтан Адар, експерт зі взаємодії людини і комп'ютера в Мічиганському університеті, Анн-Арбор. Д-р Адар зазначає, що його студенти зазвичай розробляють програмне забезпечення з кнопкою "Зберегти", найдаремнішою кнопкою, яка заспокоює новачків, які не знають, що їх натискання клавіш зберігаються автоматично в будь-якому випадку. Подумайте про це, каже він, як про дотику доброї ілюзії проти бездушного машинного світу.
Це одна точка зору. Але, принаймні, на перехрестях, кнопки плацебо можуть мати і більш темну сторону. Ральф Ріссер, глава FACTUM, Віденського інституту, який вивчає психологічні фактори в системах дорожнього руху, вважає, що усвідомлення пішоходами реальності і, як наслідок, обурення на обман, переважує всі переваги.