This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Принадлежность к компании
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
украинский => русский - Стандартная расценка: 1.00 USD за слово / 50 USD в час
Портфолио
Представленные образцы переводов: 1
украинский => русский: дословный перевод блога Detailed field: Журналистика
Текст оригинала - украинский Неофіційний звіт про неофіційну реакцію НАТО на „лист трьох” або про електрону форму української дипломатії та про дещо інше.
Не зважаючи на те, що чиновників чи то Європейського Союзу, чи то НАТО вже дуже важко здивувати тим, що відбувається в Україні - звикли, але цього разу українці перевершили самі себе. Мова йде про „лист трьох” за підписами президента України Віктора Ющенка, прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та спікера Арсенія Яценюка на ім’я генерального секретаря НАТО Яап де Хооп Схеффера зі зверненням розглянути можливість приєднання Києва до Плану дій щодо здобуття членства в цій організації на квітневому самміті в Бухаресті.
Перед тим, як говорити про „здивованих натівців”, спочатку трохи хронології. З самого листа випливає, що він був підписаний 11 січня. Через чотири дні, тобто 15 січня, про нього стає відомо від американського сенатора Річарда Лугара. Того ж дня лист був оприлюднений на веб-сайті президента, і тільки 18 січня лист переданий безпосередньому адресату - генсеку альянсу міністром закордонних справ Володимиром Огризком.
А зараз – безпосередньо розповідь про безкрайнє здивування натівців по всіх пунктах викладеної вище хронології. Діалог в штаб-квартирі НАТО 16 січня українського журналіста (УЖ) та натівського чиновника (НЧ).
УЖ: Яка реакція в щтаб-квартирі на листа?
НЧ: Якого листа?
УЖ: Ну як, якого – українська преса вже написала...
НЧ: Зі слів Лугара?
УЖ: Ага...
НЧ: А яке відношення Лугар має до зовнішньої політики України? Чому ваше керівництво про це нічого не сказало?
УЖ: Як це – не сказало? А лист на веб-сайті президента?
НЧ: А ми ще sms-ки про це від вашого керівництва не отримали (сміється і відразу ж вибухає): Ну хто це придумав?! Хто??? Ну як так можна? Ну от, уяви, що я пишу тобі листа, але перед тим, як відправити, вивішую його на своєму веб-сайті. І що ти мені після цього скажеш?
УЖ: Скажу, що тебе мама не навчила правилу, що відкривати, читати, говорити про листа до того, як його отримав адресат – негарно.
НЧ: Ну чому, коли ви щось починаєте робити, ви його обов’язково зіпсуєте, а потім починаєте виправляти???
Наш діалог, практично, дослівний, майже стенограма.
Далі – візит міністра закордонних справ Володимира Огризко до штаб-квартири НАТО 18 січня. Напередодні – дзвінок з місії України при НАТО: „Будемо намагатися організувати зустріч з міністром”. Дуже добре. Одночасно телефоную у прес-центр НАТО: „Буде підхід до преси міністра з генсеком?” – „Ні, ти ж знаєш, що «преспоінти» генсека тільки з прем’єр-міністрами. Якщо міністр – це вже робота вашої місії”. Так, знаю, це – стандарт.
День візиту. Чекаю на головному вході разом з оператором та фотографом від НАТО. Фіксуємо прибуття міністра, підіймаємося у приватний офіс генсека, дві хвилини протоколу. Листа ще не передано, але треба виходити. Повертаюся на вихідну позицію. Тільки одне питання – передав чи ні? Хто знає, як там воно все відбувається... Через деякий час бачу через скляні двері – міністр виходить і йде в інший бік. Може хто з місії підійде сказати два речення – лист переданий, НАТО прийняло до розгляду, чи підказати, де можна зупинити міністра? Марні сподівання.
А зараз – про останнє здивування натівців. Підтвердження про листа отримую у прес-центрі. А також питання: „Чому, коли містер Янукович зробив заяву, яка кардинально змінила політику відносин з НАТО, це було зроблено під фанфари, а зараз, коли ви знову кардинально міняєте свою позицію, робите це по-іншому? Невже це в інтересах України?”...
Спочатку, коли я планувала писати про ці події, у мене був намір також їх прокоментувати. Але потім відмовилася, щоб не звинуватили у суб’єктивному ставленні. Тому і подала тільки факти, як це виглядало.
Перевод - русский Неофициальная реакция НАТО на «письмо трех»
Ирина Сомер, корреспондент Украинской службы Би-би-си в Брюсселе (блог на сайте Украинской службы Би-би-си)
Неофициальный отчет о неофициальной реакции НАТО на «письмо трех» или об электронной форме украинской дипломатии и кое-чем еще.
…Несмотря на то, что чиновников хоть Европейского Союза, хоть НАТО тяжело удивить тем, что происходит в Украине – привыкли, но на сей раз украинцы превзошли сами себя. Речь идет о «письме трех» за подписями президента Украины Виктора Ющенко, премьер-министра Юлии Тимошенко и спикера [Верховной рады] Арсения Яценюка на имя генерального секретаря НАТО Яап де Хооп Стеффера с просьбой рассмотреть возможность присоединения Киева к Плану действий по приобретению членства в этой организации на апрельском саммите в Бухаресте.
Прежде чем говорить об «удивленных натовцах», сначала немного хронологии. Из самого письма следует, что оно было подписано 11 января. Через четыре дня, то есть 15 января, о нем становится известно от американского сенатора Ричарда Лугара. В тот же день письмо было опубликовано на сайте президента, и только 18 января письмо было передано непосредственному адресату – генсеку альянса министром иностранных дел Украины Владимиром Огрызко.
А теперь – непосредственно рассказ о бескрайнем удивлении натовцев по всем пунктам приведенной выше хронологии. Диалог в штаб-квартире НАТО 16 января украинского журналиста (УЖ) и натовского чиновника (НЧ).
УЖ: Какая реакция в штаб-квартире на письмо?
НЧ: Какое письмо?
УЖ: Ну как, украинская пресса уже написала…
НЧ: Со слов Лугара?
УЖ: Ага…
НЧ: А какое отношение Лугар имеет к внешней политике Украины? Почему ваше руководство об этом ничего не сказало?
УЖ: Как это не сказало? А письмо на веб-сайте президента?
НЧ: А мы еще смску об этом от вашего руководства не получили (смеется и сразу взрывается): Ну кто это придумал? Кто??? Ну как так можно? Ну вот, представь, что я пишу тебе письмо и, прежде чем отправить, вывешиваю его у себя на сайте. И что ты мне после этого скажешь?
УЖ: Скажу, что тебя мама не научила правилу, что открывать, читать, говорить о письме, прежде чем его получил адресат, – нехорошо.
НЧ: Ну почему, когда вы что-то начинаете делать, вы сначала все испортите, а потом начинаете исправлять?
Наш диалог практически дословный, почти стенограмма.
Далее – визит министра иностранных дел [Украины Владимира Огрызко] в штаб квартиру НАТО 18 января. Накануне – звонок из миссии Украины при НАТО: «Будем пытаться организовать встречу с министром». Очень хорошо. Одновременно звоню в пресс-центр НАТО: «Будет ли подход к прессе министра с генсеком?» - «Нет, ты же знаешь, что «пресспойнты» генсека только с премьер-министрами. Если министр, это уже работа вашей миссии». Да, знаю, это – стандарт.
День визита. Жду на главном входе вместе с оператором и фотографом от НАТО. Фиксируем прибытие министра, поднимаемся в личный офис генсека, две минуты протокола. Письмо еще не передано, но уже надо выходить. Возвращаюсь на исходную позицию. Только один вопрос – передал или нет? Кто его знает, как там все это происходит. Через некоторое время вижу через стеклянную дверь – министр вышел и идет в другую сторону. Может кто-то из миссии подойти и сказать два предложения – письмо передано, НАТО приняло к рассмотрению, или подсказать, где можно остановить министра? Напрасные надежды.
А теперь – о последнем удивлении натовцев. Подтверждение о письме получаю в пресс-центре. А также вопрос – почему, когда мистер Янукович сделал заявление, которое кардинально изменило политику отношений с НАТО, это было сделано под фанфары, а сейчас, когда вы снова кардинально меняете свою позицию, делаете это иначе. Неужели это в интересах Украины?»…
Поначалу, когда я только собиралась писать об этих событиях, у меня было намерение также их прокомментировать. Но потом отказалась, чтобы не обвинили в субъективном отношении. Поэтому и подала только факты – как это выглядело.
More
Less
Образование в области перевода
Master's degree - Karazin Kharkov national university
Стаж
Переводческий стаж, лет: 21. Дата регистрации на ProZ.com: Dec 2007.
Компетенция