This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Принадлежность к компании
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
английский => русский - Расценка: 0.02 - 0.04 USD за слово / 8 - 10 USD в час английский => украинский - Расценка: 0.02 - 0.04 USD за слово / 8 - 10 USD в час русский => английский - Расценка: 0.02 - 0.04 USD за слово / 8 - 10 USD в час украинский => английский - Расценка: 0.02 - 0.04 USD за слово / 8 - 10 USD в час
All accepted currencies
U. S. dollars (usd)
Payment methods accepted
Карта MasterCard
Портфолио
Представленные образцы переводов: 1
английский => украинский: Europe’s Green Arteries—A Continental Dataset of Riparian Zones General field: Наука Detailed field: География
Текст оригинала - английский Europe’s Green Arteries—A Continental Dataset of Riparian Zones
Abstract: Riparian zones represent ecotones between terrestrial and aquatic ecosystems and are of utmost importance to biodiversity and ecosystem functions. Modelling/mapping of these valuable and fragile areas is needed for improved ecosystem management, based on an accounting of changes and on monitoring of their functioning over time. In Europe, the main legislative driver behind this goal is the European Commission’s Biodiversity Strategy to 2020, on the one hand aiming at halting biodiversity loss, on the other hand enhancing ecosystem services by 2020, and restoring them as far as is feasible. A model, based on Earth Observation data, including Digital Elevation Models, hydrological, soil, land cover/land use data, and vegetation indices is employed in a multi-modular and stratified approach, based on fuzzy logic and object based image analysis, to delineate potential, observed and actual riparian zones. The approach is designed in an open modular way, allowing future modifications and repeatability. The results represent a first step of a future monitoring and assessment campaign for European riparian zones and their implications on biodiversity and on ecosystem functions and services. Considering the complexity and the enormous extent of the area, covering 39 European countries, including Turkey, the level of detail is unprecedented. Depending on the accounting modus, 0.95%–1.19% of the study area can be attributed as actual riparian area (considering Strahler’s stream orders 3–8, based on the Copernicus EU-Hydro dataset), corresponding to 55,558–69,128 km2. Similarly, depending on the accounting approach, the potential riparian zones cover an area about 3–5 times larger. Land cover/land use in detected riparian areas was mainly of semi-natural characteristics, while the potential riparian areas are predominately covered by agriculture, followed by semi-natural and urban areas.
Keywords: riparian zone; transitional environment; riparian forest buffer; spatial modelling; mapping; spatial ecology; ecosystem functions
Introduction Riparian ecotones, transition zones between water and land, provide a variety of important ecosystem functions and services. The range extends from filtering/buffering of sediment and nutrient load to stream bank stabilization, from water storage/release to aquifer recharge, and from habitat provision to recreational and educational opportunities [1–4]. Riparian zones are considered exceptionally rich in biodiversity [5,6] and extremely fragile at the same time [7]. Despite its high ecological value, a large part of the natural riparian vegetation has already been lost, degraded or fragmented due to human activity [8,9]. To counteract further riparian decline, initiatives at several scales have been put in place. At a global scale, the Millennium Ecosystem Assessment requests measures for systematic assessment of riverine habitats [1]. The EU Biodiversity Strategy to 2020 addresses the issue at European policy level, aiming to halt the loss of biodiversity and the degradation of ecosystem services in the EU by 2020, restoring them as far as feasible [10]. The EU Biodiversity strategy’s target 2 focus is on a better protection and restoration of ecosystems and the services they provide, and greater use of green infrastructure, sensu Benedict and McMahon [11]. As a consequence, Copernicus (previously known as GMES, Global Monitoring for Environment and Security), the European flagship initiative for Earth Observation and Monitoring, is addressing these ecologically important areas. As part of the Copernicus Land Monitoring Service’s local component, “riparian zones” have been mapped during the Copernicus Initial Operations 2011–2013 phase on request of the European Environment Agency (EEA). Local component products are designed to provide specific and more detailed information focusing on specific types of hotspots, in this case riparian zones. Moreover, the local component “riparian zones” is expected to support the MAES initiative (Mapping and Assessment of Ecosystems and their Services [12]) and link to other European policy areas or initiatives such as the Water Framework Directive, the Habitats and Birds Directives with their centrepiece the Natura 2000 network, the Floods Directive and the European Commission’s Green Infrastructure strategy [13–18]. Furthermore, the Blueprint to safeguard Europe’s waters calls for “strengthened measures to help the EU protect its water resources and become more resource (including water) efficient” [19], urging for measures such as the restoration of wetlands and floodplains to increase the take-up of natural water retention.
Перевод - украинский Зелені Артерії Європи – Континентальне Дослідження
Прибережних Зон
Анотація: Прибережні зони є екологічними зонами між водними екосистемами та екосистемами суші та мають величезне значення для забезпечення біорізноманіття та функціонування екосистем. Моделювання та контроль цих цінних та вразливих зон, що необхідні для покращення управління екосистемами, засновані на фіксації змін та спостереженням за їх функціонуванням протягом тривалих періодів. У Європі законодавчою основою такої діяльності є Стратегія забезпечення біорізноманіття до 2020 року, прийнята Європейською комісією, яка, з одного боку, ставить за мету зупинити процес втрати біорізноманіття, а з іншого – посилити здатність екосистем забезпечувати природні ресурси та відновити її в тих екосистемах, де це видається можливим. Модель, що використовується для визначення потенційних, явних та фактичних прибережних зон, заснована на даних, отриманих у ході спостережень за поверхнею Землі, в тому числі із використанням цифрових матриць висоти, гідрологічних та геологічних даних, інформації про наземний покрив та землекористування, а також індексів рослинності, що взяті з цифрового аналізу зображень та використовуються у рамках мультимодулярного багаторівневого підходу. Підхід було розроблено відкритим і модулярним способом, що забезпечує його можливість передбачати як внесення майбутніх змін, так і повторюваність операцій. Отримані результати є першим кроком майбутньої кампанії з контролю та оцінки прибережних зон Європи, а також визначення їхньої ролі у забезпеченні біологічного різноманіття та екосистемних послуг. Зважаючи на рівень складності та величезну протяжність території, яка охоплює 39 європейських країн, у т.ч. Туреччину, рівень деталізації є безпрецедентним. Залежно від підходів до визначення, від 0,95 до 1,19% дослідженої території може бути класифіковано як прибережні зони (враховуючи потоки 3-8 порядку системи Штралера, за даними програми CopernicusEU-Hydro), що відповідає площі 55,558 – 69,128 км2. Аналогічно, в залежності від трактування визначення, потенційні покрив потенційних прибережних зон становить від 3 до 5 разів більшу площу. В екологічних зонах, що були визначені як прибережні, переважають змішані напівштучніландшафти, у той час як потенційні прибережні зони в основному використовуються для сільськогосподарської діяльності, а також вміщують напівштучні та міські ландшафти.
Ключові слова: прибережна зона; перехідне середовище; прибережний лісовий буфер; просторове моделювання; нанесення на карту; просторова екологія; функції екосистем.
Вступ
Прибережні екотони, що є перехідними зони між водоймами та сушею, виконують ряд важливих функцій та забезпечують різноманітні природні ресурси. Функціями екотонів є фільтрування або затримка осаду та регуляція біогенного навантаження, укріплення берегів, утримання або виділення води, поповнення водоносного пласту ґрунту, забезпечення середовища проживання біологічних видів, рекреація та освітні можливості [1–4]. Вважають, що прибережні зони вирізняються високим біорізноманіттям [5,6], але в той же час є вкрай вразливими [7]. Значна частина прибережної рослинності, що має високу екологічну цінність, уже була втрачена, пошкоджена чи фрагментована внаслідок людської діяльності [8,9]. З метою попередження подальшої шкоди, реалізується ряд різнорівневих ініціатив. На глобальному рівні, програма «Оцінка екосистем на межі тисячоліть» вимагає систематичного моніторингу прибережних районів [1]. Стратегія ЄС щодо забезпечення біорізноманіття до 2020 року націлена на вирішення проблеми на рівні європейського законодавства і формулює мету призупинити втрати біорізноманіття та занепад природних ресурсів у ЄС до 2020 року та досягнути максимального відновлення біологічних видів та природних ресурсів [10]. Стратегії ЄС щодо біологічного різноманіття полягають у кращому захисті та відновленні екосистем та природних ресурсів, які вони надають, та більш широкому використанні зеленої інфраструктури, за визначеннями Бенедикта і МакМагона [11]. В результаті, організація «Коперник» (раніше відома як ГМЕБ, «Глобальний моніторинг навколишнього середовища та безпеки»), передова європейська ініціатива зі спостереження та моніторингу поверхні Землі, звернула увагу на ці важливі екологічні проблеми. На прохання Європейського агентства з охорони навколишнього середовища, протягом 2011-2013 років в рамках початкового етапу діяльності «Коперника» на карту було нанесено так звані прибережні зони як локальні елементи служби зі спостереження за поверхнею Землі. Продукти місцевої діяльності розробляються з метою надання конкретної та більш детальної інформації щодо певних проблемних областей, у даному випадку – прибережних зон. Окрім цього, місцева програма «прибережні зони» повинна надати допомогу ініціативі ІОЕР (Ідентифікація та оцінка екосистем та їхніх ресурсів [12]) та органічно поєднатися з іншими сферами європейської політики та ініціативами, такими як Рамкова директива з питань користування водними ресурсами, Директиви з питань охорони природних середовищ та птахів, що засновані на системі «Натура 2000», Директива з питань повеней та Стратегія з питань зеленої інфраструктури Європейської комісії [13–18]. Варто зазначити, що проект закону про охорону води в Європі закликає до «посилених заходів, що сприятимуть охороні водних ресурсів ЄС та підвищенню ефективності використання його ресурсів (у т.ч. водних)» [19] та вимагає відновлення боліт та заплавів для збільшення можливостей утримувати вологу.
Компетенция 