This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Принадлежность к компании
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
украинский => английский: Стаття/Article Detailed field: Государство / Политика
Текст оригинала - украинский За правилами драматичного жанру, якщо на стіні висить рушниця, то вона повинна вистрілити. А в практиках виборчого, якщо бюлетені десь крадуть, то в іншому місці їх вкидають. Винятком може бути лише практика, коли значний суспільний резонанс провокує гіперболізовану увагу ЗМІ, спостерігачів, політиків до виборчих подій. У результаті, система або зависає та переходить у пасивну фазу, або ж ігнорує будь-які зовнішні чинники та йде «без гальм» до мети.
2 червня у Василькові відбувались вибори міського голови, які стали топ-подією українського Інтернету та резонували більше, ніж турецькі виступи чи повені в Європі. Громадяни, які провели вихідні цивільно та не вмикали телевізор, не читали Інтернет-портали, напевно, дивувались, чому про 30-тисячне місто взагалі хтось говорить. Історія останніх кампаній президентських, парламентських, місцевих засвідчила, що Васильків, Біла Церква, Ірпінь є виборчими «чорними дірами» в Київській області. Щоразу кандидати чи окремі політичні сили саме тут озброювались арсеналом прогалин виборчого законодавства, маніпулятивних інструментів впливу на результати волевиявлення, члени комісій, переважно територіальних чи окружних, особливо нахабно ігнорували норми законодавства, а порушення залишались без належних реакцій з боку влади, прокуратури, інколи і ЦВК. Тож, пропустити день голосування, як кульмінацію не просто резонансної кампанії, а виборів організованих у специфічних умовах, було складно.
Крім типового арсеналу засобів та зафіксованих порушень, що могли свідчити про організацію каруселей, підкупу виборців, безпідставної видачі бюлетенів третім особам, голосування замість людей похилого віку, мав місце специфічний епізод: вранішнє засідання дільничних виборчих комісій, яке за законом не може відбутися раніш ніж за 1 годину до початку голосування, відбувалось переважно без спостерігачів і медіа. Або їх не впускали до 8 ранку, або ж сейф відкривали не на очах у присутніх, тому цілісність пломб встановити не можна. Особисто я прибула на дільницю № 321281 о 7:22, а члени комісії, з якими ми провели наступну 21 годину в одному приміщенні, сиділи, як піонери, за партами з бюлетенями і готові були приймати виборців. Питання А: навіщо завчасно «якоритись» за столом, біля якого невідривно доведеться пропрацювати 14 годин поспіль; питання Б: чому спостерігачі тільки одного блоку кандидатів змогли потрапити на засідання?
Протягом дня було багато побічних фактів, які свідчили, що комісією керує звичайний спостерігач, а не керівні органи, окремі члени від різних кандидатів перебувають у родинних, дружніх і професійних зв’язках. У цілому комісія була політично монолітна і не передбачала жодного плюралізму думок і позицій. Цікаво, що закону ніхто не бачив та не заглядав у нього протягом дня голосування, а особливо підрахунку. Тому «не можна» чи «можна» варто віднести до категорії правового фольклору, який досить часто зустрічається під час кампаній. Виборці йшли хвилями, як і депутати, переважно від «УДАРу» та ПРУ. Тільки через мою дільницю пройшло 7 парламентарів, що зазвичай з’являлись із власними операторами, світлом та вітали всіх зі святом волевиявлення, яке, на їхню думку, не може затьмарити жодна «контра», або ж провокували комісію до дискусії.
ОПОРА проводила паралельний підрахунок явки виборців за допомогою спеціальних механічних лічильників, які виключали велику похибку через людський фактор. Все було просто: якщо виборець вкинув бюлетень в урну, то спостерігач натискає кнопку і до загальної цифри додається « 1». Близько 12:00 паралельна явка почала показувати серйозні розбіжності на дільниці з офіційною. До кінця дня голосування цей розрив доріс до майже 300 виборців. Важко не піддати сумніву власну адекватність, якщо на «табло» така різниця. Присутні депутати від конкуруючих політичних таборів влаштували перепалку на цю тему і, зрозуміло, саме спостерігачі були звинувачені у провокаціях.
Якщо не вдаватись до подробиць порушень процедури підрахунку, які були пов’язані з незнанням закону членами комісій та свідомим самоусуненням юриста ДВК на цьому етапі, пасивності голови, заступника і секретаря, які сіли метрів за 3 від столу з бюлетенями, то найцікавіше розпочалось під час сумування бюлетенів, які знаходились в урнах. Перше підбиття підсумків показало недостачу 184 «актів волевиявлення виборців». Друге – 172. Тобто, контрольних талонів, які відривають від бюлетеня та залишають у членів комісії – 1 016, а бюлетенів в скриньках – 844. При низькій явці не помітити майже 200 виборців, які прийшли, взяли документ та замість кабінки почимчикували до дверей, нереально. Крім того, паралельний підрахунок явки на цій дільниці протягом для показував стабільно саме такого роду невідповідність між офіційними даними комісії та спостерігачів.
Перевод - английский According to the rules of drama, if a rifle is hanging on the wall, it will fire. Electoral practice says, if ballots are stolen somewhere, they will be put in ballot boxes in some other place. The only possible exception is when large social resonance draws attention of the media, observers, and politicians. In result, the system hangs over and shifts to the passive phase, or ignores all the external factors and steers full steam ahead the goal.
On June 2, Mayoral race took place in Vasylkiv became the top-event on Ukrainian web pages, and drew even more attention than Turkish actions or floods in Europe. Citizens, which have spent weekends away whom the politics, television and web portals, must have wondered why at least somebody is talking about a city with 300 thousand of inhabitants. The history of last presidential, parliamentary, and local elections has proved that Vasylkiv, Bila Tserkva, and Irpin are electoral "black holes" in Kyiv oblast. Every time, candidates or political forces equipped themselves with deficiencies in legislation and manipulative instruments of influence on voting results. Members of territorial and district commissions impudently disregarded regulations, and the authorities, public prosecutor's office, and even the CEC didn't take any measures to punish violators. Therefore, it was quite difficult to miss the Election Day as a culmination of highly resonant election campaign and specifically organized election process.
Besides typical arsenal of methods and recorded violations, which could testify organization of carousel voting, voter bribery, and voting instead of old people, there was a specific incident: morning sitting of Precinct Election Commissions, which cannot be held earlier that 1 hour before the voting according to the Law, was held without observers and the media present. They were either not allowed to enter before 8am, or the safe wasn't opened in the presence of eyewitnesses, therefore, it was impossible to determine the integrity of seals. When I came to the polling station #321281 at 7:22am, commission members, who were to spend the next 21 hours with us in the same premises, were sitting as pioneers at desks with ballots, ready to deal with the voters. Question A: why to be anchored at the table, where you are going to work the next 14 hours in a row; Question B: why observers of only one block of candidates managed to get into the sitting?
Many incidents during the day showed that the commission is administered by a simple observer, not by a governing body; some commission members representing different candidates were relatives, friends, or colleagues. In general, the Commission was politically united, and there was no place for pluralism in thoughts and opinions. It's interesting, that nobody had seen the Law, and didn't look into it during the voting day, and especially during the vote count. Therefore, "allowed" or "not allowed" has become the legislative folklore, which can be often met during electoral campaigns. The voters, as well as the MPs, were coming like waves, mostly from the UDAR or the PRU. Only in my polling station, 7 MPs came with their own light and operators to greet everybody on the occasion of declaration of will, which, according to their words, cannot be clouded with any "counterrevolutionary attempts". Sometimes, they provoked the discussion with commission members.
OPORA conducted the parallel turnout tabulation with the help of special tally mechanical click counters, which ruled out a large human factor error. Everything was quite easy: when a voter throws ballot into the ballot box, observer clicks and " 1" adds to the total number. At around 12am, the parallel voter turnout became quite different from the official one. At the end of the voting day, this difference grew to almost 300 voters. It's quite difficult not to start doubting in your adequacy when such a difference is present. The present MPs from competing political forces started disputing about this issue and, naturally, observers were those blamed for provocations.
If not to go into details of all the violations of vote count procedures, connected to ignorance of the law by commission members and deliberate withdrawal of jurist of the PEC on this stage, as well as passivity of the Head, his Deputy and Secretary, which were sitting 3 meters away from the table with ballots, the most interesting part was when they started counting ballots in ballot boxes. The first results of vote count showed that 184 votes. The second - 172. It means that there were 1,016 control coupons and 844 ballots in boxes. However, with such a low turnout, it's impossible not to notice almost 200 voters which came to the polling station, took their ballots, and went out of the station instead of into a polling booth. Besides that, the parallel turnout tabulation on this polling station showed similar inconsistency between official data of the commission and those provided by observers.
английский => украинский: Declaration on Parliamentary Openness/Декларація відкритості парламенту Detailed field: Государство / Политика
Текст оригинала - английский Declaration on Parliamentary Openness
Executive Summary
Purpose
The Declaration on Parliamentary Openness[1] is a call to national parliaments, and sub-national and transnational legislative bodies, by civil society parliamentary monitoring organizations (PMOs) for an increased commitment to openness and to citizen engagement in parliamentary work. PMOs are increasingly recognized for the important role they play in making parliamentary information more accessible to citizens, strengthening the capacity of citizens to participate in parliamentary processes, and improving parliamentary accountability. While PMOs have a strong interest in advocating for greater access to government and parliamentary information, they also recognize the need for increased collaborative dialogue with the world’s parliaments on issues of parliamentary reform. The Declaration is intended not only as a call to action, but also as a basis for dialogue between parliaments and PMOs to advance government and parliamentary openness, and to ensure that this openness leads to greater citizen engagement, more responsive representative institutions and, ultimately, a more democratic society.
History
The Declaration, which draws on a variety of background documents endorsed by the international parliamentary community, was initially discussed at a conference of PMO leaders that was co-hosted by the National Democratic Institute, the Sunlight Foundation, and the Latin American Legislative Transparency Network in Washington, D.C. The conference took place from April 30 to May 2, 2012 with support from the Omidyar Network, the Open Society Institute, the National Endowment for Democracy, the World Bank Institute and the Embassy of Mexico in the United States. An updated version of the Declaration reflecting the prevailing consensus among conference participants was then reviewed at the Open Legislative Data Conference in Paris, hosted by Regards Citoyens, Centre d’études européennes de Sciences Po, and Médialab Sciences Po from July 6 to 7, 2012. The draft was made available for public comment online from June 11 to July 31, 2012. The final version of the Declaration, which resides at OpeningParliament.org was launched at the World e-Parliament Conference in Rome on the International Day of Democracy, September 15, 2012.
Перевод - украинский Декларація відкритості парламенту
Робоче резюме
Мета
Декларація відкритості парламенту [1] – це звернення до національних парламентів, субнаціональних та транснаціональних законодавчих органів з боку громадських організацій моніторингу парламентської діяльності (ОМП/PMOs) для стимулювання відкритості та залучення громадян до роботи парламенту. ОМП грають важливу роль у підвищенні доступності інформації про процедури парламенту для громадськості, зміцнення можливостей громадян щодо прийняття участі в роботі парламенту, підвищення підзвітності парламентів. Будучи зацікавленими у відстоюванні прав на ширший доступ інформації про діяльність уряду та парламенту, ОМП вбачають потребу в активному спільному обговоренні питання парламентського реформування між світовими парламентами. Ця Декларація була створена не тільки для того, щоб закликати до дії, а також щоб стати основою діалогу між парламентами та ОМП щодо поліпшення відкритості уряду та парламенту й забезпечити посилене залучення громадян, підвищення відповідальності представницьких органів та, врешті, сприяти розвитку демократичного суспільства в результаті такої відкритості.
Історія
Ця Декларація створена на основі ряду схвалених міжнародною парламентською спільнотою документів, які були обговорені на конференції лідерів ОМП, спільно організованої Національним Демократичним Інститутом (the National Democratic Institute), Благодійним фондом «Сонячне Світло» (the Sunlight Foundation) та Мережею сприяння підзвітності законодавчих органів країн Латинської Америки (the Latin American Legislative Transparency Network) в окрузі Вашингтон. Конференція проводилася з 30 квітня до 2 травня 2012 року за підтримки Фонду Омідьяр (the Omidyar Network), Інституту відкритого суспільства (the Open Society Institute), Національного фонду на підтримку демократії (the National Endowment for Democracy), Інституту Світового банку (the World Bank Institute) та Посольства Мексики в Сполучених Штатах Америки (the Embassy of Mexico in the United States). Оновлена версія Декларації, яка відображає існуючу згоду між учасниками Конференції з питань відкритості законодавства в Парижі (Open Legislative Data Conference in Paris), що проводилася Regards Citoyens, Centre d’études européennes de Sciences Po та Médialab Sciences Po з 6 по 7 липня 2012 року. Проект цієї Декларації був доступний для обговорення громадськістю з 11 червня до 31 липня 2012р. Кінцева версія Декларації, яку можна знайти на сайті OpeningParliament.org, була представлена на Світовій Конференції з питань Е-парламенту в Римі, що відбулася 15 вересня 2012р. під час Міжнародного дня демократії.
Компетенция